Кабінет — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАБІНЕТ, -у, у. 1. Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо. // Службове приміщення в установі, навчальному закладі, на підприємстві для директора чи іншого керівника. 2. розм. Комплект меблів для такої кімнати. 3. Спеціально обладнане приміщення в науково-дослідних, навчальних та ін. закладах і установах для занять тощо. 4. Спеціально обладнане лікарське приміщення. ** лікувальний кабінет -приміщення в лікарні, поліклініці з необхідною медичною апаратурою тощо. 5. Уряд деяких країн, що складається з міністрів. Коаліційний кабінет. ** Кабінет міністрів - офіційна назва уряду в деяких країнах. кабінетик, -а, у. Зменш, до кабінет 1.