КАБІНЕТНИЙ, -а, -е. 1. Прикм. до кабінет. Кабінетна криза. І/ Признач, для кабінету. Кабінетні меблі. // Який виконується або відбувається в кабінеті. // Власт. кабінетові. Кабінетна тиша. 2. перен. Відірваний від життя, не зв'язаний із практикою. ** "кабінетний” цінний папір - цінний папір у США з низьким ринковим оборотом.
