КВІНТЕСЕНЦІЯ, -і, ж. 1. У давньоримській філософії - п'ятий елемент (ефір), що його протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл. За середньовіччя - найтонший елемент, що ніби ста* иовив сутність речей. 2. Згущений або найчисті* ший екстракт якоїсь речовини. 3. перев. Основа, сутність чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше.
Квінтесенція в інших словниках
| Квінтесенція — Словник чужомовних слів і термінів |
| Квінтесенція — Тлумачний словник української мови |