Квінтет — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КВІНТЕТ, -у, ч. 1. Група, ансамбль із п'яти вико* навців (співаків або музикантів). 2. Музичний твір для п'яти інструментів або голосів. 3. перев. Про групу людей (перев. спортсменів) у кількості п'яти осіб, котрі виконують яке-небудь загальне завдання.