Летучий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛЕТУЧИЙ, -а, -є. 1. Який літає, летить, переміщається в повітрі. 2. перен. Який може швидко пересуватися, на ходу маневруючи. // мед. Який раптово виникає то в одному, то в іншому місці, швидко проминає в одному місці та з'являється в іншому (про хвороби). Летучий ревматизм. 3. перен. Який швидко минає; скороминущий (час, явище і т. ін.). 4. перен. Те саме, що летючий 3. 5. спец. Те саме, що леткий. Летуча мазь.