ЛЕТУЧІСТЬ, -чості, ж. Властивість за знач, летучий 5. ЛЕТЮЧИЙ, -а, -є. 1. Який має здатність пересуватися в повітрі за допомогою крил. // Який летить у повітрі, пересуваючись за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). // Який пересувається в повітрі завдяки певній зовнішній силі (вітру, поштовху і т. ін.). // Який рухається в повітрі (про літаки, ракети і т. ін.). // Який пересувається в просторі на літальному апараті. // перен. Який розноситься, лине в просторі (про слова, звуки тощо). ** Летюча миша: а) те саме, що кажан; б) переносний гасовий ліхтар. летіьчий собака - великий рукокрилий нічний ссавець-кажан. 2. Який швидко рухається (по землі, воді і т. ін.). // Якому властиво швидко переміщатися з місця на місце. // перен. Який швидко поширюється, розноситься (про звістку, палке слово і т. ін.). // перен. Легкий, стрімкий (про крок, ходу). // верея. Неврівноважений, неспокійний (про людину та її вдачу). ** летіьчий голландець -легендарний образ капітана, приреченого на вічне плавання в морі, а також корабель цього капітана. 3. перен. Якого починають без попередньої підготовки і проводять швидко (про мітинги, збори); летучий (у 4 знач.). // Який швидко проходить. 4. спец. Те саме, що леткий.
