Лещата — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛЕЩАТА, -щат, мн. 1. Слюсарний інструмент, яким затискують оброблюваний предмет. // чого, з означ., перен. Про те, що стискає, обмежує, позбавляє вільних рухів, дій і т. ін. 2. заст. Лсоки, шини, за допомогою яких роблять пов'язку, що забезпечує нерухомість ушкодженої кістки кінцівки. 3. заст. Розщеплена на кінці палиця. 4. діал. Кліщі.