ЛЮДИНА, и, ж. 1. Одиничне до люди 1. // Будь-яка особа; кожний. // Людська постать. // Уживається у значенні одиниці ліку людей. 2. Особа як утілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. 3. Вживається у значенні особового чи неозначено-особового займенника. /І Уживається у значенні узагальненого або займенникового звертання (часто з означенням). ЛЮДИНКА, -и, ж. Зменш.-пестл. до людина 1.
Людина в інших словниках
| Людина — Тлумачний словник української мови |
| Людина — Фразеологічний словник української мови |