Молодий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МОЛОДИЙ, -А, -А, нар.-поет. 1. Який має небагато років, не досяг зрілого віку; юний. // Не старий. // у знач. ім. молодий, -ддго, ч.\ молода, -ддї. ж.; молода, -ддго, с. Тни, хто має небагато років, ще не старий. // 3 прізвищем, прізвиськом і т. ін. -молодчик означає дітей (на відміну від батьків). // узнав ім. молоді, -дих, мя. Діти (див. діти' 2). // Стос, до молодості, належний, власт. їй. 2. узнав, присудк. сл. З особливостями, властивими тому, хто має небагато років. 3. Який недавно з'явився, народився, почав існувати, рости. // Який недавно почав свою діяльність у якій-небудь галузі. // Який недавно виник, утворився. 4. Недавно приготовлений (про продукти). 5. у знач. ім. молоді, -дих, мн. (молодий, -ддго, ч.; молода, -ддї, ж.), розм. Наречені або молоде подружжя.