МОЛОДИК1, -А, ч. Народна назва однієї з фаз Місяця, коли його освітлена частина має вигляд вузького серпа.
МОЛОДИК2, -А, ч. 1. Молода неодружена людина; парсоок. 2. Наречений. 3. Помічник, учень на Запорізькій Січі в 17 - 18 ст. // Підмайстер у ремісничих цехах за тих часів.
МОЛОДИК, -а, ч. 1. діал. Молокосос. 2. зах. Неодружений, парсоок.
Молодик в інших словниках
| Молодик — Російсько-український академічний словник (А–П) |