МОЛОДЧИК, -а, у. 1. Зменш.-пестл. до молодаць 1. 2. розм. Людина, моральний склад якої заслуговує на осуд. // перев. мн. Чий-небудь поплічник.
Молодчик в інших словниках
| Молодчик — Російсько-український академічний словник (А–П) |