Молодчина — Великий тлумачний словник сучасної української мови
МОЛОДЧИНА виконавець чиєїсь волі.
МОЛОДЧИНА, -и, ч. і ж. 1. нар.-поет. Те саме, що молодбць 2. 2. у знач, присудк. сл., розм. Те саме, що молодець 3.