МІСЦЕ, -я, с. 1. Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. // чого, яке. Простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо. // Певний пункт, площина, признач, для кого-, чого-небудь. // Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися. ** Біржово місце: а) право брокерської фірми торгувати на фондовій біржі та мати трейдерів у її торговій зоні; б) стенд або стійка у біржовому залі, що їх надали члену біржі. Брокерське місце - членство на біржі, яке дає право на участь у торгах, змогу самостійно укладати угоди, брати участь в управлінні біржею та ін. дитиче місце - те саме, що плацбнта. місце про-живиння - місце, де особа постійно або переважно проживає. Постійне роббче місце - місце, на якому працівник перебуває більше 50% свого робочого часу. Роббче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності. 2. перев. мн. Певна місцевість. 3. тільки мя. Віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи: периферія. 4. Окрема ділянка, частина чого-небудь. 5. Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і т. ін. 6. Становище, кого-, чого-небудь у суспільстві. 7. Службова посада. // Вакансія в навчальному закладі для того, хто навчатиметься. 8. Окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, валіза, ящик і т. ін.).
Місце в інших словниках
| Місце — Тлумачний словник української мови |