МІСЦЕВИЙ, -а, -е. 1. Стос, до певної місцевості, краю (див. край* 5); не загальний. // Виготовлений у певній місцевості, не привізний. // Який живе у цій місцевості. // Який діє або має значення тільки в межах певної території, місцевості; не загальнодержавний. Місцевий колорит. “ місцбве самоуправління - конституційно закріплена форма самостійного вирішення населенням та його виборними органами економічних питань місцевого значення. 2. Який поширює свою дію тільки на частину цілого. ** місцбвий відмінок - відмінок, який відповідає на питання де? в якому місці? Місцбвий час - час, визначений для певного географічного поясу, району, місцевості.
