ОБВИНУВАЧЕНИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до обвинуватити. // обвинувачено, безос. присудк. сл. 2. у знач. ім. обвинувачений, -ного, ч.\ обвинувачена, -ної ж. Людина, яку обвинувачують у чому-небудь. // юр. Особа, якій в установленому законом порядку пред'явлено обвинувачення в якому-небудь злочині.
