ОБЛИШАТИ, -аю, -Аєш, недок., ОБЛИШИТИ, -шу, -шиш, док., перех., з інфін. і без додатка, розм. 1. Переставати чим-небудь займатися, припиняти щось робити. // Позбавляти кого-небудь своєї уваги, піклування, обходити, обділяти чим-небудь. // Переставати туроувати кого-небудь, давати спокій комусь. 2. наказ, сл. облиш, облиште. Уживається для висловлення прохання, вимоги припинити яку-небудь дію. 3. Відмовлятися від попередніх намірів, бажань і т. ін. // Змінювати поведінку, тон розмови і т. ін. 4. Те саме, що залишати 4, 6. облишатися, -Аюся, -аєшся, недок., ОБЛИШИТИСЯ, -шуся, -шишся, док., розм. Те саме, що залишатися 1.
Облишати в інших словниках
| Облишати — Тлумачний словник української мови |