ОБІЦЯТИ, -яю, -яєш, недок., перех. і без додатка. 1. Давати обіцянку кому-небудь; зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином. //- Запевняти кого-небудь, що він одержить, матиме щось. 2. Подавати надії на що-небудь; провіщати що-небудь. ОБІЦЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, недок. 1. розм. Те саме, що обіцити 1. 2. Пас. до обіцяти 1.
Обіцяти в інших словниках
| Обіцяти — Тлумачний словник української мови |