ОТАМАНЕНКО, -а, ,. Син отамана. отаманити див. отаманувати. ОТАМАНИХА, -и, ж. Дружина отамана. ОТАМАНІВ, -нова, -нове. Належний отаманові. ОТАМАНІВЕЦЬ, ОТАМАНОВЕЦЬ, -вця, ч. У дореволюційній Росії - козак, що служив у одному з козачих полків лейб-гвардії.
