Пандус — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАНДУС, -а, ч. 1. Похилий майданчик, площина для переміщення автомашин, возів тощо, що інколи замінює сходи в будинках, гаражах і т. ін. 2. У театрі - деталь декораційного оформлення, що дозволяє, разом зі сходами та підиомно-опускними площадками, змінювати рівень планшета сцени.