Панегірик — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПАНЕГІРИК, -а, ч. 1. У стародавніх Греції та Римі -надгробна похвальна промова, яка прославляла подвиги померлого. 2. Похвальний відгук про кого-, що-небудь, захоплена похвала (часто нещирі або іронічні). // Літературний твір, зокрема давньоруський і давньоукраїнський, що містить такий відгук про кого-небудь. 3. перен. Надмірно хвалебний відгук про кого-небудь.