ПОБИТИ, -б'ю, -б'єш, док., перех. 1. з прийм. в (У), об, по. Постукати, поплескати по чому-небудь, об щось. 2. кого. Завдати ударів кому-небудь; вибити. // перен. Піддати гострій критиці, викрити кого-, що-небудь. 3. Позбавити життя, воити всіх чи багатьох. // Знищити, пошкодити рослини, посіви і т. ін. (про град, мороз тощо). /1 безос. // перен. Довести до відчаю, пригнітити. 4. Розбити, розколоти на шматки. 5. Пошкодити ударами, поштовхами і т. ін. //- Стоптати, зносити (взуття). // Проїсти тканину, одяг і т. ін. (про міль). // Укрити заглибинами шкіру обличчя (про віспу). 6. Завдати поразки супротивникові; перемогти. // Перевершити в чому-небудь; перемогти в труді, змаганні, грі. ” Побити рекорд -перемогти в змаганні. 7. карт. Покрити карту. Побити десятку. 8. діал. Прикрасити. 9. діал. Оббити. Побити дах залізом. ” Побила мена (те-6А, їх і т. ін.) лиха година, заст. - спіткало когось лихо, нещастя. Побити поклони, заст. -низько, до землі вклонитись.
Побити в інших словниках
| Побити — Фразеологічний словник української мови |