Повінь — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОВІНЬ, -вені, ж. 1. Розлиття річки під час весняного розтавання снігу, льоду або внаслідок тривалих дощів чи великих злив. І/ Значне підвищення рівня води в річці, озері або морі. 2. перен. Велика кількість, надмір чого-небудь.