Полковий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОЛКОВИЙ, -4, -Е. Прикм. до полк 1, 2, 4. ** полкова рада, іст.: на Лівобережній Україні в 17 -18 ст. - орган полкового самоврядування в козацькому війську. Полковий суд, іст.: на Україні в 17 - 18 ст. - суд на території полку, що розглядав кримінальні та цивільні справи рядового козацтва, сотенної старшини. // Належний полкові. // у знач. ім. полковий, -вого, ч., заст. Офіцер полку.