ПОЛКОВНИК, -а, ч. 1. Військове звання старшого офіцерського складу. 2. Офіцерське звання або чин в армії, на ранг нижчий від генерал-майора чи бригадного генерала. // Особа, яка має це звання. 3. Командир полку. 4. На Україні в 17 -18 ст. очолював адміністративно-територіальну і військову одиницю - полк.
Полковник в інших словниках
| Полковник — Російсько-український академічний словник (А–П) |