Правильний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРАВИЛЬНИЙ, -а, -е, спец. 1. Прикм. до правило. 2. Признач, для правлення (див. правлення4). 3. у знач. ім. правильний, -ного, ч. Солдат-артилерист у гарматній обслузі, який спрямовує ствол гармати за допомогою правила (у 5 знач.).
ПРАВИЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Який відповідає дійсності; істинний. // Справедливий. // розм. Хороший, справедливий (про людину). 2. Який відповідає встановленим правилам, нормам. 3. Безпомилковий. 4. Який відбувається через певні проміжки часу; регулярний, ритмічний. Правильне биття серця. 5. Який задовольняє правила пропорції та симетрії. ** правильний дріб - дробове число, чисельник якого менший за знаменник. Правильний многогранник: опуклий многогранник, у яко- го всі грані - рівні правильні многокутники і всі многогранні кути рівні. Правильний многокутник - плоский, опуклий многокутник, у якого сторони й усі внутрішні кути рівні.