Практицизм — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРАКТИЦИЗМ, -у, ч. 1. Захоплення практичною діяльністю за нехтування значенням теорії. 2. Діловий підхід до чогось. // Уміння влаштовувати якісь справи у своїх інтересах, для особистої вигоди (з відтінком несхвалення).