ПРАКТИЧНИЙ, -а, -е. 1. Стос, до практики (у 1 - З знач.); пов'язаний з життям і діяльністю людини. // у сполуч. зі сл. вага, значення, мета, цінність і т. ін. Пов'язаний із життєвими, реальними потребами, можливостями; важливий для життя. //- у сполуч. зі сл. порада, допомога і т. ін. Потрібний, корисний комусь для здійснення чогось на практиці. // у сполуч. зі сл. досвід, знання, навички іт. ін. Одержуваний, набутий завдяки практиці, діяльності. 2. Який безпосередньо здійснює яку-небудь справу, керує ким-, чим-небудь. 3. у сполуч. зі сл. заняття, навчання і т. ін. Який є практикою (у 4 знач.), пов'язаний із застосуванням, закріпленням якихось знань, навичок на практиці. 4. Пов'язаний із застосуванням на практиці знань у галузі якої-небудь науки. 5. Який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах (про людину); діловитий. // у сполуч. зі сл. розум, голова і т. ін. Власт. такій людині. 6. Вигідний, зручний для кого-, чого-небудь. Практичний одяг.
Практичний в інших словниках
| Практичний — Словник чужомовних слів і термінів |
| Практичний — Тлумачний словник української мови |