ПІДКОРЯТИ, -яю, -яєш і рідко ПІДКБРЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., ПІДКОРЯТИ, -корю, -кориш, док., перех. 1. Силою захоплювати країну, місто і т. ін., встановлюючи свою владу; завниовувати (у 1 знач.). // Змушувати кого-небудь коритися чиїйсь владі, ставити в залежність від когось. // перен. Освоювати що-небудь, роблячи корисним для себе, для людства. // перен. Підпорядковувати що-небудь чомусь, ставити щось у залежність від іншого. 2. перен. Викликати своїм поводженням, мовою, манерами тощо у кого-небудь схвальну оцінку, захоплення, прихильність і т. ін.
Підкоряти в інших словниках
| Підкоряти — Словник чужомовних слів і термінів |
| Підкоряти — Тлумачний словник української мови |