Підкорятися — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПІДКОРЯТИСЯ, -яюся, -яєшся і рідко ПІДКБРЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, недок., ПІДКОРЯТИСЯ, -корюся, -коришся, док. 1. Виявляти покору, коритися волі завниовника, володаря. // Діяти за чиїм-не-будь наказом, розпорядженням або згідно з чиїмсь керуванням. // Перебувати під впливом кого-небудь або під дією чогось; визнавати чию-небудь волю або якусь силу і т. ін. // Бути враженим, захопленим чим-небудь або діяти згідно з чим-небудь усталеним. 2. тільки недок. Пас. до підкорити. підкосити див. підкошувати. підкосятися див. підкошуватися. підкотяти1 див. підкочувати'. підкотити2 див. підкочувати'. ПІДКОТЯТИСЯ’ див. підкочуватися'. підкотитися2див. підкочуватися'.