Підпиратися — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПІДПИРАТИСЯ, -Аюся, -Аєшся, недок., ПІДПЕРТИСЯ, підіпруся, підіпрешся, док. 1. чим і рідко на що. Спиратися на що-небудь, стоячи або пересуваючись. // Схилятися, обпиратися головою, підборіддям, щокою і т. ін. на руку, долоню. // у сполуч. зі сл. бік , боки. Упиратися рукою (руками) у бік (боки). 2. перен., розм. Доповнюватися чим-небудь; спричиняти щось. 3. перен. Мати що-небудь за свою основу, бути побудованим на основі чогось. 4. тільки недок. Пас. до підпирати.