Свастика — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СВАСТИКА, -и, ж. 1. Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями - один із релігійних знаків, який зустрічається у творах мистецтв давніх культур Європи, Азії, рідше Африки й Америки. 2. Знак у вигляді хреста із загнутими під прямим кутом кінцями, який став емблемою німецького фашизму. // перен. Фашизм.