СМЕРКАННЯ, -я, с. 1. Дія за знач, смеркити. 2. Напівтемрява, яка настає після заходу сонця; сутінки. // Час між заходом сонця і настанням ночі. ** До смеркання - до настання темноти. На смерканні - після заходу сонця; коли смеркає. 3. у знач, присл. смерканням. Після заходу сонця; коли смеркає. 4. перен. Стан занепаду.
Смеркання в інших словниках
| Смеркання — Фразеологічний словник української мови |