Смеркати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СМЕРКАТИ, -ає, недок., СМЕРКНУТИ, -не; мин. ч. смеркло / смеркнуло; док. 1. безос. Темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти. 2. перен. Закінчуватися, наближатися до кінця.