Спиратися — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СПИРАТИСЯ, -Аюся, -аєшся, недок., СПЕРТИСЯ / ЗІПЕРТИСЯ, зіпруся, зіпрешся; мин. ч. сперся, спарла-ся, сперлося /зіпарся,: іперлася, зіперлося; наказ. спирт-ректифікат сп. зіприся; док. 1. Штовхаючи, притискуючи один одного, збиватися в тісний гурт. // Затримуватися, спричиняючи відчуття болю у грудях, утруднюючи дихання (про дух, зітхання і т. ін.). 2. Притулятися, прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину своєї ваги. // Використовувати що-небудь як опору; упиратися. // Мати якусь опору, підпірку. 3. перен. Знаходити підтримку у чому-небудь, викликати співчуття у когось. // Використовуючи як доказ, зразок, мати основою щось.