Спірка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СПІРКА, -и, ж. 1. Сериозна суперечка; сварка. // Сперечання, лайка. ** [Бути] у спірці - порвати стосунки, не розмовляти з ким-небудь. 2. Те саме, що спір1 1.