СТАНОВИТИ2, -новлю, -новиш; мн. станбвлять; недок., перех. 1. Бути чим-небудь, являти собою щось, складати зміст чого-небудь. " Становити виняток - бути відхиленням від звичайного, від загального правила. 2. Складати якусь кількість (у сумі, в сукупності), входити як частина чого-небудь.
Становити в інших словниках
| Становити — Тлумачний словник української мови |
| Становити — Фразеологічний словник української мови |