Струмувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Струмувати

СТРУМУВАТИ, -ує, недок. 1. Литися, текти, перев. струменем, вузьким потоком. 2. Поширюватися в навколишньому просторі, проникати куди-небудь, перев. струменем або струменями (про запахи, світло, повітря і т. ін.). // перен. Звучати плавно, безперервно (про звуки, слова, мову). // перен. Виражати, передавати усім своїм виглядом; випромінювати.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544