СТРУНКА, -и, ж. 1. Зменш.-пестл. до струна 1, 2. ** заграти на чутливих (слабких) струнках чиїх, яких - знаючи чиїсь уразливі місця, використати їх з певною метою. Ходити [мов] по струнці: а) бути слухняним, виконувати все чітко та безвідмовно; б) ходити прямо, витягнувшись (про людину). 2. діал. Відгороджене місце в кошарі, хліві для доїння овець.
