Трибунал — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТРИБУНАЛ, -у, ч. 1. У Стародавньому Римі - підвищення, на якому високі урядові особи (консули, претори) псолічно розглядали судові справи. 2. У деяких країнах - суд першої інстанції та апеляційна інстанція для справ, розглянутих мировими суддями. 3. перев. у сполуч. зі сл. військовий. Суд, що розглядає військові та інші злочини, віднесені законом до його компетенції. // Розгляд судових справ таким органом.