ТРИВБГА, -и, ж. 1. Неспокій, збентеження, викликані якимсь побоюванням, страхом перед чимось, передчуттям неприємного, небезпечного. //- перев. ми. Хвилювання, переживання, що порушують душевний спокій. 2. Метушня, шарпанина, переполох. 3. Стан, що вимагає активних дій; загроза, небезпека. // Умовний сигнал, що сповіщає про небезпеку, загрозу або про битву, бій. Бниова тривога.
Тривога в інших словниках
| Тривога — Тлумачний словник української мови |