ТРИВБЖИТИ, -жу, -жиш, недок., перех. 1. Викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання. // Бентежити, зворушувати. //- Виводити зі стану рівноваги. 2. Порушувати спокій, спокійний або звичний стан кого-, чого-небудь; завдавати клопоту, туроувати. // Порушувати, переривати що-небудь. 3. Позбавляти спокою, примушувати нервувати; дратувати. 4. Торкаючи, дотикаючись, увіходячи кудись, порушувати цілісність чого-небудь; рухати (у 1 знач.), ворушити.
Тривожити в інших словниках
| Тривожити — Фразеологічний словник української мови |