ТРОП1, -а, ч. 1. літ. Слово або мовний зворот, вжиті в переносному, образному значенні. 2. В історії філософії - назва аргументів, на основі яких представники античного скептицизму критикували тогочасні філософські системи, обґрунтовуючи неможливість об'єктивного пізнання світу людиною. 3. У давньогрецькій музичній теорії - позначення траспозиційної гами. 4. муз. В середньовічній системі ладів - одна з назв церковного ладу. 5. В церковних співах - вставка до канонізованого тексту псалмів чи хоралів.
ТРОП2, -у, ч., зах. Кінська рись з підскакуванням; алюр.