Тропа — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТРОПА, -й, ж. Вузенька пішохідна доріжка, протоптана людьми або тваринами; стежка. // Взагалі дорога, шлях. ** вхопити тропи; набігти тропи: а) знайти шлях, потрапити на дорогу; б) второпати, скумекати. // перен. Життєвий шлях кого-небудь.