Тріумвірат — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТРІУМВІРАТ, -у, ч. 1. У Стародавньому Римі епохи занепаду респсоліки - союз трьох впливових політичних діячів і полководців, що мав на меті захоплення верховної влади в державі (перед цим - колегія з трьох осіб, що обиралася з певною метою). 2. переи. Про трьох осіб, що об’єднуються для якої-небудь спільної діяльності.