Тріумф — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ТРІУМФ, -у, ч. 1. У Стародавньому Римі - урочистий вступ полководця та його війська у столицю після переможного завершення війни. 2. Видатний, блискучий успіх, перемога; торжество. // Взагалі перемога, успіх кого-небудь.