ТУПИЙ, -А, -4. 1. Який погано ріже, коле; не нагострений, недостатньо нагострений; прот. гострий. 2. Який не звужується або мало звужується, заокруглений на кінці. ** Тупий кут, мат. -кут, більший 90*, більший від прямого. 3. перен. Який не має достатньої гостроти сприйняття, недостатньо розвинений (про розум, органи чуттів і т. ін.). Тупий зір. Тупий слух. //- зі сл. голова . Нерозумний, дурнуватий. 4. перен. Розумово обмежений, некмітливий, нетямущий. // до чого, в чому. Нездібний, нездатний до чогось. // В якому проявляється розумова обмеженість. 5. перен. Який характеризується притупленістю, не виражається бурхливо. // Який нічого не виражає, бездумний (про вираз обличчя, погляд і т. ін.). // Який ґрунтується на нерозумності, обмеженості. 6. Не гострий, ниючий (про біль). 7. Глухий, не дзвінкий (про звук).
Тупий в інших словниках
| Тупий — Тлумачний словник української мови |