ТУПИК, -а, ч. Північний морський птах з великим, стиснутим з боків дзьобом.
ТУПИК, -А, ч. Залізнична колія, що з'єднується з іншими коліями тільки одним кінцем, а з протилежного кінця обривається. // рідко. Вулиця, провулок, що не мають наскрізного проходу, проїзду. // рідко. Непроїждже, непрохідне місце; перешкода для проїзду, проходу.
Тупик в інших словниках
| Тупик — Словник чужомовних слів і термінів |