Удавати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УДАВАТИ (ВДАВАТИ), удаю, удаєш, недок., УДАТИ (ВДАТИ), удам, удаси, док., перех. 1. кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. // ким, рідко. Надавати кому-небудь певного вигляду, образу, робити подібним до когось. Вдавати дурня. 2. із спол. що, н і б и і т. ін.; рідко без додатка. Робити вигляд, прикидатися (звичайно в якійсь дії). 3. Наслідувати, копіювати (голос, рухи, міміку і т. іи.). // Зображати, відтворювати. 4. тільки док., розм. Добре зробити, змайструвати, виготовити і т. ін. що-небудь. // Майстерно виконати; утнути. //- також з інфін., діал. Змогти, зуміти.