УДАВАТИСЯ (ВДАВАТИСЯ), удаюся, удаєшся, недок., УДАТИСЯ (ВДАТИСЯ), удамся, удасися, док. 1. тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. // безос., у сполуч. з інфін. Бути, виявлятися можливим (про здійснення чого-небудь). // перев. док. Виявитися вдалим, гарним (про те, що утворилося внаслідок якогось процесу або про сам процес). // перев. док. Видатися яким-небудь, випасти. 2. Уродитися з певними якостями, особливостями вдачі (про людину). // до чого, який. Мати певні нахили, здібності, пристрасть до чого-небудь. 3. перев. док., у кого, рідко на кого. Народитися, вирости схожим на кого-небудь, успадкувати чиїсь риси, особливості, якості. 4. у що. Впадати в якийсь стан (звичайно важкий); перейматися якимсь настроєм. Удаватися в паніку. 5. у що, рідше до чого. Зосереджувати свої дії, діяльність, увагу на чому-небудь, займатися чимось. Удаватися в подробиці. 6. до кого. Звертатися до кого-небудь (з якимсь проханням, у якій-небудь справі тощо). // у сполуч. зі сл. до душі, до серця, до честі тощо. Звертаючись до кого-небудь, намагатися вплинути на його почуття. 7. до чого, рідко на що. Використовувати, застосовувати що-небудь як засіб для здійснення чогось. 8. у що, рідко. Глибоко вклинюватися, врізуватися в що-небудь. 9. тільки док., куди, розм. Відправитися, податися куди-небудь. 10. діал. Здаватися.
Удаватися в інших словниках
| Удаватися — Словник чужомовних слів і термінів |
| Удаватися — Фразеологічний словник української мови |