УРИВАТИСЯ1 (ВРИВАТИСЯ), -аюся, -Аєшся, недок., УВІРВАТИСЯ / УРВАТИСЯ, -вуся, -вашся, док. 1. Відокремлюватися від чого-небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися. // Перериватися, розриватися навпіл, на частини. 2. перен. Раптово, несподівано припинятися, перериватися (про дію, процес і т. ін.). // кому що. Вичерпуватися, припинятися. 3. Раптово обриватися, не мати далі продовження. 4. заст. Падати, зриватися з чого-небудь, звідкись. // тільки недок. Мати стрімкий, прямовисний схил. 5. тільки док., розм. З труднощами звільнитися від чогось, знайти можливість, час, щоб піти куди-небудь, до кого-небудь; вирватися. // також недок. Переставати щось робити, відриватися від якогось заняття. 6. рідко. Підіймаючи щось важке, завдавати шкоди своєму здоров'ю; підриватися.
